Покупки у супермаркеті

Супермаркет

Сьогодні практично всі рядові споживачі воліють отоварюватися в цих торговельних точках. І від будинку недалеко, і вибір товару, як правило, широкий і різноманітний.

Ходиш собі з візочком уздовж набитих усякою всячиною полиць: придивляєшся, прицінюєшся, принююхуєшся, мацаєш. І кладеш, кладеш у цей візочок і одне, й друге, і третє. І вже тільки біля каси розумієш, що реально купити збирався мінімум у два рази менше.

Ну це вже, як кажуть, проблема ваша і вашого гаманця. Сьогодні мова не про індивідуальну марнотратність, а про явища куди більше руйнівні, які породжують і збої в комп'ютерній системі, що обслуговує каси, і людський фактор (касири теж люди і їм властиві промахи), і, давайте дивитися правді в очі, відверто злий намір співробітників маркетів обшукати тебе серед білого дня при всьому чесному народі.

Як саме? Почнемо від вхідних дверей, недалеко від яких, як правило, розміщене попередження, що кидається в очі, про те, що «Адміністрація за збереження речей відповідальності не несе». Це значить, що залишеної в комірці для зберігання сумки може не виявитися на місці, і нікому претензій не пред'явиш. Вас відразу відішлють до згаданого оголошення-попередження. Що робити?

Як ви ставитеся до кулінарних відділів супермаркетів? Там, де на підносах, у посудинах і блюдах розкладена всяка повністю готова до вживання їжа: салати, риба, м'ясо, пиріжки? Якщо ставитеся дуже навіть добре, то саме вам не зайвим буде знати, що найчастіше за допомогою такої от «місцевої кухні» супермаркети «уніфікують» продукти з простроченим терміном придатності.

Наприклад, куряче філе, що добряче підпсувалося, можуть обваляти в паніруванні й апетитно присмажити. А салат приправити майонезом з розірваного пакетика. Що робити в цьому випадку? Так просто приготувати все те ж саме в домашніх умовах. А коли дуже вже їсти хочеться, то попросіть продавця дати вам на пробу блюдо, що сподобалося (така послуга передбачена практично скрізь). І отут-то варто гарненько придивитися й принюхатися... Апетит може моментально вивітритися.

Звичайна практика супермаркетів - викладати залежані продукти на прилавку першими, а поміж ними - свіжі. Це правило стосується й хлібобулочних виробів: свіжий хліб доводиться «відкопувати» серед засохлих буханців. Звідси й практична порада: «копайте», поки не досягнете бажаного результату!

Безсумнівна зручність супермаркету полягає ще й у тім, що багато продуктів подаються вже упакованими й можна уникнути довгої черги до ваг. Але тут теж є свої тонкощі. Наприклад, фрукти й овочі мають досить неприємну властивість всихати згодом. Тому чесно запакований продавцем кілограм бананів через тиждень схудне грамів на сто.

Часто трапляється, що залежану нарізку (особливо дорогу) - сир або ковбасу - переупаковують у новий целофан і клеять свіжий цінник. А про м'ясо, пересипане спеціями, взагалі говорити не доводиться. Вихід один: терпляче стояти в черзі й купити свіжий продукт, нарізаний перед вашими очима.

Тепер безпосередньо про цінники. Щоб покупець повірив, що тут він купить товар дешевше, ніж будь-де, теж існують невеликі виверти. Для цього на ціннику більшими буквами зазначена низька ціна без ПДВ, а маленькими - реальна, тобто з податками. Те ж саме й з маленькими цінниками. За законами мерчандайзингу споживач у першу чергу звертає увагу на праву сторону, де звичайно друкують оптову (більш дешеву) ціну, а ліворуч - роздрібну, тобто ту, за якою ви й купуєте товар. Тому перш ніж вибирати з полиці щось дуже доступне і розрекламоване, уважно вивчіть обидві ціни.

І останнє. Відразу після розрахунку перегляньте на чеку вартість і кількість товару. Трапляється, що деякі касові апарати не сканують штрих-код товару й продавець уводить його вручну. Раз, інший, третій - і замість однієї реальної шоколадки ви платите відразу за пару «віртуальних». Тому якщо виникають найменші підозри, не відкладаючи справу в довгий ящик, вимагайте адміністратора й розбирайтеся відразу ж на місці із чеком і покупками.

Не варто жаліти працівників таких закладів!

Схожі публікації

• .