Оптимальна відповідність між телевізором та джерелом сигналу
Не є таємницею, що на ринку існує чимало різних відеопристроїв, призначених як для генерації, так і для відображення відеосигналу. Дякуючи стандартизації, більшість з них цілком сумісні. Але чи означає це, що підбір компонентів домашнього кінотеатру є суто справа смаку?
Відповіть така: справа не тільки у смаку! Тому що нам хочеться не просто отримати будь-яку картинку - ні, нас влаштує тільки високоякісний результат. Щоб його досягнути, буде потрібно взяти типи пристроїв, що найбільше підходять один одному. Як еталонні пристрої відображення відеосигналу при написанні статті використовувалися телевізори Panasonic VIERA.
Цілком очевидним є той факт, що різні джерела відеосигналу нерівноцінні. І почнемо ми наше порівняння з найбільш досконалого на даний момент типу сигналу - цифрового Full-HD (1920x1080p). Як джерела в цьому випадку нами будуть використані плеєр Blu-ray, а також супутниковий HD-ресивер. Зрозуміло, і телевізор буде потрібно не аби-який. Найперша вимога до нього - адекватний розмір. Тому що маленькі телевізори можуть бути - і бувають! - обладнані досить сучасною, технологічною начинкою; але ніякі хитрощі не допоможуть їм наздогнати за силою емоційного впливу своїх великогабаритних побратимів. На великому, дійсно великому екрані картинка сприймається зовсім інакше, ніж на екрані середньому, а тим більше на малому. На повну силу починають проявлятися кінотеатральні ефекти, заради яких, властиво, і створювалася вся індустрія відео високої роздільної здатності.
Отже, з діагоналлю визначилися; вона повинна бути великою.
З цього висновку випливає відповідь і на інше запитання, чому дати перевагу, плазмі чи рідкому кристалу? Коли мова йде про дійсно великі телевізори, кристал плазмі не конкурент. Чи багато ви знаєте, наприклад, шестидесятипятидюймових рідкокристалічних панелей? Саме тому в якості основного еталонного приймача сигналу був обраний телевізор Panasonic VIERA TH-R65PY800 з діагоналлю 65 дюймів.
При використанні Blu-ray-плеєра - у нашім випадку це був Panasonic DMP-BD30EE-K - картинка практично ідеальна. Дуже радують різкість і деталізація. Чудово відтворюються темні й світлі сцени; динамічний діапазон великий. Немає ніяких неприємностей і при відтворенні динамічних сюжетів. Рівень шумів дуже низький. Єдиний наявний нюанс - це досить насичена передача кольору. Комусь вона може занадто кидатися в очі, хоча іншим, безсумнівно, якраз підійде. Бо в кожного ж свій смак.
Тепер перевіримо, як телевізор покаже нам супутникові канали. Як відомо, у Європі HD-транслювання має на увазі передачу сигналу з роздільною здатністю 1920x1080, тільки не в прогресивній, а в інтерлайсній розгортці. Простіше кажучи, в кожен момент часу пересилається не кадр, а напівкадр. Теоретично це може привести до зниження вертикальної роздільної здатності, а також до появи деяких артефактів, наприклад, характерної «драбинки» на краях предметів, що рухаються. А що ж в реальності? У реальності артефакти в очі не кидаються. Зниження роздільної здатності помітно, але в загальному некритично.
Отже, картинка Full-HD вражає. А що буде, якщо вивести на наш екран відеосигнал HD-Ready? У цьому випадку як джерело сигналу ми використовували мультимедіацентр TVi-HD M-7000, підключений до телевізора по інтерфейсу HDMI. Як показала практика, більшість базових якостей зображення не міняються. Добре відтворюється динаміка, нікуди не дівся вражаючий динамічний діапазон, та й шуми не стали помітніше. Деталізація, звичайно, знизилася - але не істотно, плазма є плазма.
А от у випадку зі стандартним SD-сигналом - навіть коли мова йде про якісний DVD-диск - ситуація вже не настільки оптимістична. Набагато доцільніше використовувати в цьому випадку телевізор HD-Ready. Зрозуміло, у комплекті з якісним DVD-плеєром, здатним інтерполювати сигнал до потрібної нам роздільної здатності й передавати його через найбільш сумісний для цифрового відео інтерфейс - HDMI.
Не варто забувати й про те, що багато з людей бажають прилучитися до досягнень сучасної відеотехніки, однак обмежені фінансово і не мають відповідних приміщень під домашній кінотеатр. Їм можна порекомендувати рідкокристалічний телевізор середніх розмірів з діагоналлю 32-37”, в ідеалі - з матрицею IPS або плазмовий з діагоналлю 37-42”. Ми використовували плазмовий телевізор Panasonic VIERA TH-R37PV8K, тому що ця пропозиція на даний момент є оптимальною за показниками діагональ/ціна/якість.
Його творцями були використані спеціальні зусилля для поліпшення контрастності, яскравості й глибини чорного. І ці зусилля не пропали дарма. Передача кольору м'яка й природна. Рух передається чітко, без помилкових контурів. Навіть при подачі відеосигналу стандартної роздільної здатності ми одержали гарну деталізацію, «мила» немає. 720p вражає ще сильніше, хоча різниця стосується тільки лише роздільної здатності картинки, інші її якості при зміні джерел порушені не були. Якщо ж взяти відеоматеріал 1080p, приросту або падіння роздільної здатності ми не одержимо. Звичайно, якщо відеоплеєр підтримує якісні алгоритми масштабування зображення. У нашім випадку це було саме так.
А як же відеосигнал у самому традиційному змісті цього слова - ефірний, доступний у переважній більшості квартир? Чому він не був згаданий? Вся справа в тому, що такий тип сигналу актуальніше для перегляду на телевізорі стандартної роздільної здатності. Особливо якщо мова йде про трансляцію через класичну загальну антену. Трохи інша ситуація буде в тому випадку, якщо ваш будинок підключений до аналогової кабельної мережі, тому що тоді якість картинки буде вище. І вкрай втішно, що зараз такий тип підключення вже є переважним у більшості великих міст.
Але найкраще для перегляду звичайних телеканалів використовувати як джерело сигналу IPTV стандартної роздільної здатності, а як приймач - телевізор HD-Ready з діагоналлю до 42 дюймів. Як і у випадку з SD-сигналом (DVD), вдалим вирішенням буде 37-дюймова плазма або рідкий кристал з екраном 32 дюйми. От ця комбінація нас порадувала! Роздільна здатність, звичайно, могла б бути й вищою - зате артефакти малопомітні, перешкоди відсутні. Радує й передача кольору. Очевидно, саме такий комплект добре підходить для традиційного телебачення.
Коротше кажучи, нам стало очевидним, що для кращих джерел сигналу, таких як плеєр Blu-ray, мультимедіацентр або супутниковий ресивер Full-HD, найкращою парою буде великогабаритна плазма з діагоналями від 46 до 103 дюймів. Вона буде ідеальна для установки у вітальні або ж у спеціальній кімнаті, призначеної конкретно для домашнього кінотеатру. Для перегляду ефіру й DVD найвдаліше рішення - рідкокристалічний телевізор середніх розмірів 26-32”, якщо потрібна більша діагональ, то плазмовий 37-42”. Відмітимо, що невеликий рідкокристалічний чудово впишеться в інтер'єр кухні, а плазмовий - у середніх розмірів вітальню або кабінет.
Загалом, у цьому випадку ці дві технології побудови зображення цілком гармонійно доповнюють один одного, а не конкурують між собою. Вибір залежить лише від ваших потреб.




