DVD-Video
DVD-Video - формат, призначений для зберігання й перегляду відеоінформації. Специфікація базується на форматі DVD-ROM, що передбачає спеціальний спосіб розміщення даних, що запобігає можливість побітового копіювання дисків. Крім високоякісного відео (до 2-х годин у форматі стистення MPEG-2), на DVD-Video можна записувати багатоканальний звуковий супровід на вісьмох мовах, зображення й текст (субтитри на 32 мовах), а також створені засоби інтерактивного керування (меню). Також DVD-Video підтримує вибір екранного формату (наприклад, 4:3 або 16:9), до 9 кутових напрямків перегляду, захист від нелегального копіювання, зонний захист, захист від перегляду вибіркових відеоматеріалів від дітей.
Відео в процесі виробництва розміщується на диск у закодованому виді. Перегляд можливий на побутових програвачах або на комп'ютері з DVD-Приводом. В останньому випадку декодування відбувається або апаратним, або програмним шляхом.
Взагалі у формату DVD-Video немає обмежень на запис яких-небудь файлів. Споконвічно ця специфікація призначалася для перегляду на побутових пристроях, що розуміють тільки дані типу відео, зображення й текст. Записані дані інших форматів будуть зігноровані. Але при бажанні ці дані можна переглянути на комп'ютері. Для цього при запису необхідно на перші доріжки записати інформацію, призначену для побутового програвача, а частину, що залишилася, заповнити іншими типами даних.
Специфікація DVD-Video працює тільки зі стандартом стистення інформації MPEG-2.
Повторюся ще раз, що DVD-Video засновано на форматі DVD-ROM, тому використовує таку ж файлову систему MicroUDF/ISO 9660. Всі файли розташовуються в каталозі VIDEO_TS:
• *.VOB - файли містять відео, звук у форматах MPEG 2/1, а також графіку, що міститься в системі меню, субтитрах, інформації до фільму й т.п.
• *.IFO - файли містять інформацію про порядок виконання даних з файлів *.VOB, часу їхнього відтворення й усього, що із цим пов'язане.
• *.BUP - необов'язкові файли, служать як резервні файли MFO.
У файлі VIDEO_TS.IFO знаходиться VMG (Video Manager, блок керування відео) і містить наступну інформацію:
1. Title Region Code - показано дозволений для перегляду диску регіон.
2. Number of Subtitles - кількість субтитрів, що перебувають на диску.
3. Video Attribute (відеоатрибути):
• Video compression mode (відеокодек) - показує, за допомогою якого методу було стиснено відео: MPEG-1 або MPEG-2;
• TV system (телевізійна система трансляції) - PAL або NTSC;
• Aspect Ratio (формат зображення) 4:3 або 16:9;
• Source picture resolution - розширення екрану (PAL: 720x576, NTSC: 640x480);
• Pan&Scan, Letterbox - формати відображення фільму;
• Frame Rate - кількість кадрів у секунду (звичайно 25);
• Bitrate - смуга потоку відеоданих (звичайно 9,8 Мбит/с).
4. Audio Attribute (аудіоатрибути):
• Audio Coding mode (аудіокодування) Dolby AC-3 або PCM;
• Sampling Rate - частота квантування звуку (звичайно 48 Кгц);
• Number of Audio channels - число аудіоканалів;
• Bitrate - смуга потоку аудіоданих;
• Number of Audio streams - кількість звукових потоків
• і т.д.
VMG містить також інформацію, у якій визначені способи відображення екранного меню й всі додаткові можливості, пов'язані із цим. Після запуску диску на екрані з'являється інтерактивне меню, що пропонує вам вибрати потрібний епізод фільму, щоб відразу перейти до нього, переглянути додаткову інформацію про фільм (хто знімав, треки до фільму, як знімали, що не ввійшли в остаточну редакцію сцени й ін.), вибрати потрібну мову озвучування й субтитрів, вибрати кращу систему звуку (5.1 або стерео) і інше.
Однак, якщо навіть фільм розбитий у файлі з розширенням VOB на кілька фрагментів, деякі програвачі не бачать їх і тому не можуть показати в меню, позбавивши свого власника права вибору переходу відразу до потрібної частини.
Якщо фільм має додаткову до нього інформацію, то вона розміщається у файлах формату VTS_XX_Y.VOB, де «XX» - номер частини фільму (від 01 до 99), a «Y» - номер епізоду в цій частині (від 0 до 9).
У зв'язку з накладенням у форматі MicroUDF обмеження на розмір файлу понад 1 Гб, а фільми у своїй переважній більшості мають куди більший розмір, доводиться створювати декілька VOB-Файлів для однієї кінокартини. А щоб ці файли не плуталися, що за чим іде, інформація про них міститься у файлах VTSXXY.IFO, які й створені для керування цими фрагментами й відтворення їх у потрібний час і в потрібному порядку.
Теги: BUP, DVD-ROM, DVD-Video, IFO, MPEG-1, MPEG-2, NTSC, PAL, VIDEO_TS, VOB