Чи можливе безсмертя
Я вважаю, що це цілком ймовірно. Вся річ у тому, що людський організм складається з окремих клітин, які знаходяться під впливом двох векторів розвитку: творіння і руйнування. Спочатку нашого життя переважає вектор творіння, клітини оздоровлюють самі себе. Після певної кількості прожитих років починає переважати вектор руйнування, клітини уповільнюють роботу по творінню, повільніше діляться. Врешті-решт лавина руйнування захоплює весь організм - ми старіємо і вмираємо. З цього випливає, що треба зробити так, щоб гени, які відповідають за творіння, лише трохи перевищували активність генів, які відповідають за старіння і руйнування. Не набагато, тільки трохи. Як тільки ми навчимося це робити, людина стане безсмертною.
А можливо вся справа у свідомості, придивіться до малих дітей, у них безтурботне, щасливе життя, у них "усе попереду". А коли доростають до того "попереду", стають заляканими навколишнім світом, попадають під вплив законів і правил суспільства, можливо саме це є руйнівною силою старіння організму.
Інформативне місце КЕРНпро
Теги: безсмертя, життя
IgorD каже:
А чи потрібне те безсмертя?
Уявіть собі що вам вічно потрібно ходити на роботу, працювати по 5 днів на тиждень, мати відпустку на рік два тижні і все це вічно?! А інакше – злиденне існування і до того ж вічне…
:)
Ром@н каже:
От реально дійсно важко уявити наслідки безмертя, як тоді бути з новонародженими? Всі навряд чи помістяться.
Але на рахунок роботи можна роглянути і з позитивного боку: а якщо робота є приємною, то чому б і не попрацювати вічно ;-)
IgorD каже:
на жаль вибираєш роботу не приємну, а ту, яка зможе забезпечити твою сім’ю або власні потреби. Як приклад – видатні художники, які займались улюбленою справою і більшість жила у злиднях.
Це безсмертя привело б то паніки серед людей. Адже ті, що попали в катастрофи, були вбиті в наслідок воєн, злочинних дій будь кого, і т.п. втратили б безсмертя. Зараз ми живемо і сприймаємо смерть як закономірну подію. Думаю, що на Землі безсмертя безглузде поки людство не зміниться.